Досліджуй себе, Слово Боже досліджуй.
Очисть своє серце, думки, слова, дії.
Нехай не полонить тебе гіркий відчай,
Про Божеє Царство нехай будуть мрії.
Скарби, що у небі, збирай, а не гроші,
Бо часу не знаєш, коли Господь прийде,
Щоб були плоди твої добрі, хороші
В середині, а не лиш гарні на вигляд.
Господь дав людині усе, що найкраще,
Та люди гріхами усе зруйнували-
Змінилися думки і погляди наші,
Як сумніву в серці своїм місце дали.
Від Бога Творця нас гріхи удалили
Та Вірний і Вічний людей не залишив
Й послав у цей світ Однорідного Сина,
Що подвиг звершив на Голгофі найвищий!
Син Божий Творець прийняв образ людини,
Дав знівечить тіло й пролив святу кров,
Щоб з Богом Отцем люди всі примирились,
Прийнявши Ісуса і Божу любов.
То ж, любий мій друже, відкрий серце Богу,
Віддай його Господу Ісусу Христу.
Направить тебе Він на вірну дорогу,
Ввіллє в твоє серце любов, чистоту.
Найкращий з плодів це твоє покаяння.
З Творцем примирися, мій друже, пошвидше.
Хай Бог удалить з твого серця ваганння
Й дарує спасіння тобі й життя вічне.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 6948 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : В звездной круговерти - Людмила Солма *) Примечание в пояснение:
Вечером, после радостно предпраздничной беготни сумбурно уходящего года... присела с любимой книгой "Серебряный век русской поэзии"... в уютное кресло - без какой бы то ни было определенно-авторской цели... по ТВ бубнились неутешительные новости - все прекрасно знают, как заканчивался этот високосный год... Открывая книгу на раз - попадаю на стихотворение З.Гиппиус... открывая её на два - читаю стихотворение А.Блока...
**) Примечание в дополнение:
Эти, так сказать поэтико-философские переклички, сложились внезапным экспромтом - мысль, невольно оттолкнувшись от словосочетания "плита могильная" в стихотворении З.Гиппиус, совершенно неожиданно выдала цельность моего первого стиха...
А отправной фразой следующего, моего же стихо-экспромта, так же нечаянно послужили следующие слова из стихотворения А.Блока: "Года проходят мимо..."
С кем из пишущих читателей не бывало такого? когда рождение стиха на поверхностный взгляд абсолютно не связано с твоей действительностью... но, возможно являются неким глубинным отзвуком волнующего всех - т.е. каждого из нас... как и самого автора - в именно такие нечаянные моменты раздумий... или осмыслений абстракно-обобщенной "жизненной круговерти".
Людмила Солма, 12 января 2009
